Студенти спеціальності 013 Початкова освіта успішно пройшли дистанційний курс «Стрес-менеджмент для освітян», розроблений Міжнародним благодійним фондом «Карітас України» разом із українською платформою онлайн-освіти Prometheus в межах проєкту «ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ В УКРАЇНІ» реалізовується Карітасом України за підтримки Карітас Кореї.
ПРО КУРС від розробників
Ми розуміємо, що в час війни перед освітянами постає ще більше нових викликів. Їх подолання вимагає специфічних знань і вмінь, зокрема з психології. Щоб допомогти педагогам підвищувати рівень психологічної компетенції, роозроблено курс «Стрес-менеджмент для освітян».
Навчальна програма курсу побудована на сучасних науково обґрунтованих підходах та перевірених практиках із психологічної підтримки учасників освітнього процесу, які пережили чи переживають психотравмівні події.
Чому педагогічний стрес-менеджмент на часі?
Стрес і вигорання. Робота в освітній сфері може бути дуже напруженою внаслідок постійної взаємодії з іншими людьми, різнопланових адміністративних завдань, суспільних та соціальних викликів, а методики стрес-менеджменту допомагають запобігати вигоранню та підтримувати позитивний підхід до роботи.
Ефективність та продуктивність. Вивчення стрес-менеджменту дає змогу педагогам більше контролювати свої емоції та реакції на стресові ситуації, залишаючись зосередженими та енергійними. Це позитивно впливає на загальну продуктивність і якість роботи.
Здоров'я та добробут. Постійний стрес негативно позначається на фізичному та психологічному здоров'ї педагогів, а мета базових принципів стрес-менеджменту – зниження ризику виникнення різних психосоматичних проблем і підвищення загального рівня добробуту.
Взаємовідносини й комунікація. Здатність ефективно управляти стресом також позитивно впливає на взаємовідносини з колегами, студентами та батьками. Люди, які володіють навичками стрес-менеджменту, зазвичай краще сприймають конструктивний підхід у взаємодії з іншими.
Які основні завдання курсу?
Збереження та зміцнення психологічного здоров'я вчителів.
Поглиблення навичок регуляції власних психоемоційних станів та запобігання вигоранню в педагогічній діяльності.
Формування компетенцій, потрібних для надання базової психосоціальної підтримки всім учасникам освітнього процесу – собі, колегам, учням, батькам.
Створення безпечного психологічного простору в умовах освітнього закладу для взаємопідтримки, відновлення ресурсів, пошуку нових можливостей і сенсів для щасливого життя.
Чого навчаться педагоги на цьому онлайн-курсі?
Виявляти й усвідомлювати власні реакції на стресові ситуації.
Користуватися методами та прийомами саморегуляції й подолання стресу в професійній діяльності та в особистому житті.
Розвивати стресостійкість і позитивне мислення.
Сприймати нестандартні та стресові ситуації в контексті нових можливостей.
Використовувати різні шляхи надання допомоги та підтримки в педагогічному, учнівському та батьківському колективах.
Кому курс буде особливо корисним?
Педагогам із різних регіонів України.
Освітнім управлінцям.
Психологам і соціальним педагогам закладів освіти.
ПРОГРАМА КУРСУ
Модуль 1. War-Work-Life Balance: як отримувати задоволення від роботи в часи постійного стресу. Учителі й (само)допомога. 1.1. Стрес-фактори в педагогічній роботі: техніки (само)допомоги. 1.2. (Само)менеджмент для вчителів: потреби, мотиви, бажання. 1.3. Як залишатися в життєвих контекстах: пошуки внутрішньої опори та підтримка зв'язків із освітньою спільнотою.
З цього модуля ви дізнаєтеся про важливість дотримання принципів самоменеджменту, навчитеся виявляти головні стрес-фактори для освітян, а також ефективно використовувати наукові методи протидії та рефлексивні практики.
Модуль 2. Учителі й «діти війни». Як допомагати учням долати виклики. 2.1. Учні online: як налагодити комунікацію? 2.3. Сучасні діти та їхні цінності: на що варто зважати педагогам? 2.2. Дитячий стрес: як надавати ресурсно зорієнтовану допомогу?
Другий модуль досліджує місце онлайн-комунікації в житті дітей загалом і «дітей війни» зокрема та роль учителя/учительки в ньому. Розглядає цінності й інтереси сучасних дітей і наводить способи екологічного формування загальнолюдських цінностей. А також пропонує 7 маркерів для визначення дитячого стресу та ресурсно зорієнтовану модель його подолання - BASIC Ph.
Модуль 3. Учитель – учителю. Як психологічно підтримувати колег, якщо ти не психолог? 3.1. Як створити безпечне психологічне середовище? Педагог/педагогиня і педколектив. 3.2. Як «екологічно» підтримати колег? Емпатія та принципи здорової комунікації. 3.3. Як конструктивно говорити про свою роботу? Рефлексивні бесіди в педагогічному колективі
Цей блок містить практичний інструментарій для покращення психологічної безпеки у вашому освітньому закладі. Він ознайомить із принципами екологічного спілкування з акцентами на «активне» слухання» та емпатію. Навчить вести рефлексивні розмови про роботу, які, без сумніву, підтримуватимуть ваших колег.
Модуль 4. Школа та колектив. Як сформувати та зберегти (еко)атмосферу. 4.1. Як забезпечувати систему підтримки в педагогічній команді? 4.2. Як підвищувати психологічний добробут шкільного персоналу? 4.3. Як школам популяризувати професійне визнання учителів?
Чому турбота про колектив починається з кожного та кожної? Як школам підтримувати педагогічні команди? Чому важливо висловлювати вдячність персоналу та дбати про психологічний добробут колективу? З’ясовуємо в четвертому модулі курсу.
Модуль 5. Учителі й батьки. Школа в умовах війни: як навчати, навчатися й підтримувати. 5.1. Збереження дитячого психічного здоров’я в системі «школа-сім’я». 5.2. Можливості та виклики дистанційного навчання в умовах війни5.3. Агресивна поведінка в дітей як базовий механізм захисту
Модуль містить рекомендації для дорослих - батьків та вчителів - щодо збереження психічного здоров’я дітей. Розглядає основні виклики дистанційного навчання в контексті нових можливостей. Аналізує шляхи перетворення агресивної поведінки на конструктивну.
АВТОРКИ ТА СПІКЕРКИ КУРСУ
Оксана Козак
Психологиня відділу проєктної роботи Тернопільського благодійного фонду «Карітас», викладачка кафедри психології Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя
Уляна Коцеміра
Психологиня благодійного фонду «Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ», психотерапевтка
Вікторія Проскурня
Керівниця центру для дітей та сімей благодійного фонду «Карітас Одеса УГКЦ», педагогиня, практикиня ненасильницької комунікації, учасниця форум-театру
Марина Мартиненко
Менеджерка проєктів міжнародного благодійного фонду «Карітас України», педагогиня, психологиня
Наталя Сиротич
Психологиня, докторка філософії, арттерапевтка
Анна Кілас
Менеджерка проєктів міжнародного благодійного фонду «Карітас України»
Наталія Федорчук,
завідувач кафедри педагогіки, психології та фахових методик