top of page

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

       Основні завдання діяльності кафедри з наукової та інноваційної роботи:

  • проведення наукових досліджень з важливих теоретичних та практичних освітянських проблем за профілем кафедри;

  • організація науково-дослідної роботи студентів, залучення їх до наукової та дослідницької роботи кафедри;

  • аналіз науково-дослідних робіт, формування науково-технічних звітів;

  • впровадження результатів наукових досліджень в освітній процес;

  • проведення науково-методичних семінарів;

  • участь в організації конференцій, виставок, круглих столів, форумів, тренінгів тощо;

  • контроль навчання викладачів-аспірантів коледжу;

  • організаційне забезпечення підготовки та видання наукових публікацій (монографії, статті у наукових журналах, тези наукових конференцій);

  • рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, наукових статей, наукових проектів та звітів тощо.

   Багаторічні творчі зв’язки Коледжу з академічною спільнотою дозволили визначити цілі, результати навчання та фахові компетентності здобувачів вищої освіти, сформулювати зміст, методи, методики та технології. Кафедра педагогіки, психології та фахових методик долучається  до проведення різноманітних науково-методичних заходів (вебінари, круглі столи, конференції).

1.jpg

   У межах проведення тижня кафедри педагогіки, психології та фахових методик гуманітарно-педагогічного факультету Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» відбувся Міжрегіональний вебінар «Нова українська школа: упевнений поступ освітньої реформи», присвячений аналізу ключових завдань Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (відеозапис, фото). Організатори науково-практичного зібрання поставили за мету об’єднати погляди науковців, педагогів-практиків, студентів навколо важливого завдання, яке сьогодні стоїть перед закладами вищої педагогічної освіти, – забезпечити якісну підготовку майбутніх учителів до реалізації завдань, передбачених новим Державним стандартом; формування ключових і предметних компетентностей учнів у процесі реалізації нових навчальних програм. Учасники вебінару дійшли висновку, що реформування початкової освіти в контексті Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» вимагає переосмислення концептуальних філософських та науково-методологічних засад підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Афіша.jpg

   Нова філософія освіти диктує нові тенденції розвитку освітньої галузі та визначає пріоритетність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища. Саме ці питання стали предметом обговорення для учасників онлайн-конференції «Сучасна школа і сучасні вчителі» (відеозапис, фото). Конференція мала форму презентації Новопечерської школи як стейкхолдера освітньої програми «Початкова освіта». У ході конференції З. Литвин окреслила тренди і тенденції сучасної школи в Україні, презентувала концептуальні засади організації освітнього процесу в Новопечерській школі й озвучила очікування педагогічного колективу школи від випускників Коледжу. Увага учасників онлайн-конференції була спрямована на моделювання особистості сучасного вчителя. Катерина Барма, учителька початкових класів ТОВ «Новопечерська школа», наголосила на необхідності формування в майбутніх фахівців «твердих» та «м’яких» навичок, що забезпечить їх конкурентоспроможність як учителів сучасної української школи, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у житті». Практичні рекомендації студентам щодо того, як влаштуватися на роботу в школу мрії, висловила Марина Пристінська – керівниця початкової школи ТОВ «Новопечерська школа». Проведена конференція дала можливість майбутнім учителям усвідомити нову філософію української освіти, побачити шляхи її реалізації в реальному часі в реальній школі, познайомитися і безпосередньо поспілкуватися з педагогами-новаторами, що «розбудовують школу майбутнього».

Славна наша Україна!

Тут процвітає мистецтво, тут відроджується гончарство…

Відроджують його люди, які вивчають історичні витоки українського гончарства, дають життя благодатній глині і створюють нові шедеври.

Освітянська спільнота мала можливість доторкнутися до гончарного дива завдяки участі у мистецькому проєкті «Відродження традицій Барської кераміки» (відеозаписфото), до проведення якого долучилися: Спікери творчого проєкту: Щербань Анатолій Леонідович, Доктор культурології, канд. історичних наук, зав. кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури, науковий консультант проєкту «Відродження традицій Барської кераміки»; Ніколаєва Вікторія Володимирівна, майстриня гончарного мистецтва, засновниця Арт-простору «Етно-Чари» (м. Вінниця); Цибуля Ольга Олександрівна, майстер виробничого навчання Львівської національної академії мистецтв, майстер Арт-простору «Етно-Чари»; Дєдова Ірина Сергіївна, заступник директора ГО «Барський міський художній аматорський театр», асистент проєкту «Відродження традицій Барської кераміки», член Національної спілки журналістів України; Григор’єв Роман Володимирович, директор ГО «Барський міський художній аматорський театр», керівник проєкту «Відродження традицій Барської кераміки», аспірант історичного факультету КПНУ ім. М. Огієнка, член Національної спілки журналістів України; Січко Тетяна Йосипівна, Член проєкту «Відродження традицій Барської кераміки», член Національної спілки журналістів України, викладач КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М.Грушевського», модератор.

Україна нині переживає буремні та тривожні часи змін. Без сумніву, відважна боротьба наших Захисників за територіальну цілісність та державну незалежність є моментом істини у великій історії української нації. Збройні сили України прокладають шлях до величі демократичної, самобутньої та процвітаючої країни. До цієї благородної справи слід долучитися і нам, освітянам. Ми маємо розбудувати сучасну європейську українську освіту, виховати нове покоління педагогів. тому кафедрою проведено міжрегіональний науково-практичний онлайн-семінар «Фахова підготовка майбутніх педагогів до реалізації Концепції нової української школи: сучасні підходи та пріоритети» (відеозапис, фото).

Зібрання мало за мету акцентувати увагу освітянської спільноти на сучасних науково-методологічних підходах та пріоритетах підготовки майбутніх педагогів до реалізації Концепції «Нова українська школа: простір освітніх можливостей».

Проведення семінару передбачало вирішення низки актуальних завдань:

1) окреслити філософські основи та шляхи реалізації Концепції «Нова українська школа: простір освітніх можливостей»;

2) висвітлити досвід забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти регіону в контексті реформування освіти;

3) висвітлити досвід організації інклюзивної освіти в початкових школах регіону;

4) проаналізувати актуальні питання фахової підготовки майбутніх учителів до реалізації Концепції «Нова українська школа: простір освітніх можливостей» в закладах вищої освіти;

5) презентувати освітянській спільноті сучасні нейронауки для ефективного навчання учнів початкової школи.

Іван Дмитрович Бех, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, наголошує на необхідності виховання підростаючого покоління в особистісному вимірі та потребі зайняття педагогами, батьками позицій розуміння, визнання, прийняття: «Одна з найгостріших людських потреб – бути зрозумілим, прийнятим, визнаним. Людина хоче, щоб її розуміли і приймали у кожному своєму стані, у кожному прояві, з визнанням усіх наявних переваг і поблажливістю до наявних недоліків».

Саме такого повного сприйняття потребують діти з особливими потребами. Тому вкрай важливим є заклик: «Діти – найперше діти, а особливості і діагнози – другорядне! Є діти, які ніколи не були серед однолітків, є діти, які ніколи не мали друзів, не були без батьків».

Як ставитися до особливої дитини? Як її вивчити? Як з нею спілкуватися? Як навчати й виховувати? Як соціалізувати й підготувати до повноцінного життя?

Питань більше, аніж відповідей… Нині педагогічні працівники, батьки, громадськість мають ґрунтовно вивчити наукові основи провадження інклюзивної освіти, забезпечивши якісну освіту дітей з особливим освітніми потребами та подальшу їх життєву успішність.

Тому актуальним є проведений віртуальний науково-практичний круглий стіл «Інклюзія в сучасній початковій школі: досвід впровадження в регіоні» (відеозапис, фото).

Мета проведення наукового заходу: акцентуація уваги освітянської спільноти та громадськості на сучасних науково-методологічних підходах та пріоритетах інклюзивної освіти, систематизація досвіду провадження інклюзивної освіти в регіоні.

Напрямки роботи: інклюзивна освіта в умовах Нової української: актуальні проблеми та перспективи; основи педагогічної взаємодії в системі інклюзивної освіти; технологія реалізації корекційно-розвиткового компонента інклюзивного навчання; досвід впровадження інклюзивного навчання в регіоні; досвід роботи асистентів вчителя в умовах інклюзивного навчання.

Актуальним сьогоденню є заклик великого філософа Григорія Сковороди: «Якщо ти українець — будь ним!». Йде мова про національну ідентифікацію громадян України. Ми маємо виховати молоде покоління українців у дусі громадянської вірності рідній землі, українському народові на кращих зразках вітчизняної наукової, педагогічної, духовної спадщини. Нині слід виховувати в українцях українців!

Тому високий інтерес наукової спільноти та педагогів-практиків викликає проблема на ціонально-патріотичного виховання підростаючого покоління. На часі було проведення віртуального круглого столу «Формування національної ідентичності вихованців у закладах дошкільної освіти: теоретичні та практичні аспекти» (відеозапис, фото).

Мета проведення: акцентуація уваги освітянської спільноти та громадськості на сучасних науково-методологічних підходах щодо підготовки майбутніх педагогів до національно-патріотичного виховання підростаючого покоління та формування національної ідентичності вихованців, систематизація передового педагогічного досвіду.

Напрямки роботи: 1) аналіз національно-патріотичного компоненту змісту дошкільної освіти України; 2) концептуальні засади формування національної ідентичності вихованців у контексті їх патріотичного виховання; 3) актуальні питання фахової підготовки майбутніх педагогів до здійснення національно-патріотичного виховання в закладі дошкільної освіти; 4) досвід національно-патріотичного виховання підростаючого покоління та формування національної ідентичності вихованців у сучасному закладі дошкільної освіти.

bottom of page